Як правильно визначити рамки і межі поста?

Є абсолютно чудові і дуже влучні, глибокі висловлювання з приводу посту наших Блаженніших.

Блаженніший Митрополит Володимир: «Головне в піст не їсти одне одного». Ця фраза визначає мету посту. Піст як аскетичний метод, як покаяння, смирення, молитва є засобом досягнення головної чесноти – любові до Бога і до ближнього. Тому що і Бог є любов. І саме в любові ми з Ним з'єднуємося.

Блаженніший Митрополит Онуфрій: «В піст головне вбити гріх, а не себе». Тут вже ми бачимо метод поста. Все повинно бути розумно, виважено.

Можна алегорично уявити, що душа – це вершник, а тіло – кінь. Вершник і кінь, душа і тіло (а разом людина) перебувають у подорожі, кінцева мета якої Царство Небесне. І кінь повинен вершника туди донести! Щоб не впасти по дорозі без сил від виснаження. Але, з іншого боку, не впасти й ліниво від нудьги. Ні. Кінь, який перебуває в тонусі, керований душею, повинен з Божою допомогою твердо тримати шлях до Бога. Стоншуючись, але не слабшаючи, очищаючись і в цьому набираючись сил.

Святитель Ігнатій (Брянчанінов) писав, що часто людина не розуміє, який величезний вплив має прийняття їжі і її перетравлення на діяльність душі, серця, мозку. Святий писав, що неправильна їжа перетравлюється в шлунку, її пари піднімаються в мозок, отруюють його діяльність, гальмують духовну роботу. Навпаки, правильна їжа сприяє правильній діяльності мозку, серця і дає силу душі: міцність на молитві, можливість вистояти в храмі багатогодинні служби, працювати, служити Богу, людям, своїй родині, нарешті, в загальному, здійснювати течію життя православного християнина.

Ми повинні дотримуватися уставів посту. У міру сил. З урахуванням життєдіяльності організму. Тому міру посту свого краще визначити з духівником або зі священиком, якому ви довіряєте.

Устав тут для нас, з одного боку, фундамент. На ньому повинен будуватися харчовий піст. З іншого боку, ще й ідеал, до якого ми повинні прагнути. Але далі піст повинен бути ще й індивідуальною програмою, стосовно до нашого унікального мікрокосму (Всесвіту, яким є кожен з нас). Тому тут кожному православному християнину потрібна добра порада досвідченого священнослужителя, щоб піст став для вас особистим, індивідуальним, що допомагає конкретно вам з урахуванням ваших фізіологічних особливостей і ступеня духовного розвитку.

Наприклад, одна черниця в першу седмицю Великого посту не куштувала зовсім їжі до суботи. Це був її подвиг. А якийсь чоловік, який постив перший раз в житті, в цей же період харчувався рослинною їжею з єлеєм. Звичайно, в порушенні посту потрібно сповідатися. Але за витратою, скажімо так, людського ККД (коефіцієнта корисної дії) подвиг черниці і цього мирянина , що вперше поститься, на мій погляд, рівнозначний. Адже і з того, і з іншого боку були величезні зусилля по дотриманню посту і дійсна  приємна жертва Богу.

А постити, звичайно, потрібно. Дуже потрібно! Згадаймо те, що святі праотці Адам і Єва були вигнані з раю саме за недотримання посту – харчового посту.

Також хочеться згадати і слова Святого Євангелія, які читалися в минуле воскресіння. Що Господь сказав про бісів? «Цей же рід виганяється тільки молитвою і постом» (Мф. 17:21). Це слова Самого Бога.

Тому будемо постити постом приємним і благоугодним Богу. І, стоншуючи своє тіло, станемо судинами і провідниками Божественної Любові – цього вищого для нас блаженства.

.

Священик Андрій Чиженко

https://pravlife.org/

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *