Зима, 00.00.0000

Білий сніг, пухнастий в повітрі кружляє І на землю тихо падає, лягає. І під ранок снігом поле побіліло, Точно пеленою все його одягнуло. Темний ліс що шапкою принакрився чудною І заснув під нею міцно, непробудно … Божі дні короткі, сонце світить мало, Ось прийшли морозці – і зима настала. Трудівник-селянин витягнув санішки, Снігові гори будують дітлахи. Вже давно селянин чекав зими і холоднечі, І хату соломою він укрив зовні. Щоб в хату вітер не проник крізь щілини, Чи не надули б снігу хуртовини й заметілі. Він тепер спокійний – все кругом приховано, І йому не страшний злий мороз, сердитий. І. Суриков